Польський національний костюм

Портрет шляхтича в кунтуші, 18 ст.
Польський поміщик з дружиною в національному костюмі, кінець ХІХ ст
Матильда Кшесінська з батьком Феліксом у мазурських костюмах, 1898 р
Сучасні танцюристи в польських національних костюмах

Польський національний костюм – одяг, похідний від святкового вбрання, яке носила шляхта в Речі Посполитій у ХVІІІ столітті[1] [2] [3] . На відміну від народного одягу, який носили лише нижчі соціальні класи і лише в окремих регіонах, національний костюм використовувався по всій території Польщі. У ХІХ ст. колишній шляхетський одяг був прийнятий усіма соціальними групами і визнаний польським національним костюмом[1].

Історія

Польський костюм, характерний для всієї Речі Посполитої, формувався у 16-18 століттях шляхом поєднання елементів одягу пізньосередньовічного лицарства та давньопольської поміщицької шляхти, а також східного одягу (угорського, перського, турецького, татарського)[3] [4]. Повний кунтушовий одяг носили зрідка (свята, неділі, візити, поїздки), щоденно носили лляний жупан і капот [3] .

На початку 18 століття носіння одягу «по-польськи» було відмінною рисою приналежності до «польської нації» (розумілася на той час як шляхетський стан Речі Посполитої). Щоб завоювати прихильність підданих, король Саксонії Август III дав написати свій портрет у польському одязі[5]. Як зазначав Єнджей Кітович, досі «під час коронації Августа III (1733 рік) усі польські пани, не виключаючи жодного, були в польському вбранні»[6].

Консервативна знать підкреслювала свою прихильність до «сарматської» традиції і виступала проти західних звичаїв, що виражалися в носінні одягу «по-німецьки» або «по-французьки». Цю суперечку між прихильниками західноєвропейського і традиційного польського одягу часто назвають «війною кунтуша і фрака»[7] [8].

За словами дослідника Єнджея Кітовича, вбрання «показувало соціальний стан, до якого належить його власник». Шляхта зав'язувала жупан поясом і вішала на бік шаблю. Міщани підперезали жупанів і замість шабель носили декоративні палиці[6].

З 1776 р. кунтуші використовувалися також як провінційні мундири коронних і литовських військ. Це сприяло їх прийняттю і іншими станами (таке вбрання носив міщанин Ян Кілінський під час повстання Костюшка ).

Під час окупації Польщі сусідніми державами у XIX ст. шляхетський костюм став одним із елементів формування національної ідентичності поляків, яка будувалася на традиціях політичного «народу» Речі Посполитої. Шляхетський костюм виступав як невід’ємний елемент польської ідентичності в літературі, опері, живописі і танці. Іноді замість кунтуша носили чумарку із петлями, яка у середині ХІХ століття набирала популярності як елемент національного костюма – а під час Січневого повстання служила неформальним повстанським мундиром.

У ХІХ і на початку ХХ ст., особливо у польській Галичині, де заборони були менш суворими, стає модним носити польське національне вбрання (весілля, народні свята) незалежно від соціального походження[9]. Популярною практикою було замовлення портретів у художників чи фотографів у національних костюмах, як поміщиків, так і міщанів, а також людей іншого соціального чи навіть етнічного походження (включаючи польських євреїв чи німців )[9] [1] [10].

Після отримання Польщею незалежності збереглася мода на польський національний костюм[11]. Він став відомим і впізнаваним у Європі символом польськості (наприклад, на листівках, у політичних карикатурах, опублікованих у тодішній іноземній пресі). І жінки, і чоловіки, у всіх регіонах тодішньої Польщі одягали національний костюм на визначні події і свята[9] [12] [13]. Його елементи також потрапили у військову уніформу (конфедератка в якості кашкета).

За часів Польської Народної Республікикомуністична влада скасувала традицію носити польський національний костюм як «соціально-несправедливий шляхетський» одяг, натомість пропагувала регіональне селянське вбрання.

Нині для популяризації національного костюму у Польщі працюють різноманітні організації, наприклад, під час народних свят та інших урочистостей[1] [14].

Елементи польського національного костюма

Чоловіче вбрання

Жіноче вбрання

Див. також

Джерела

  1. а б в г Polski strój narodowy – Trzecia Sarmacja (pl-PL). 
  2. Biedrońska-Słotowa, 2005.
  3. а б в Julian Horoszkiewicz Strój narodowy w Polsce, Spółka Wydawnicza Polska, Kraków 1900
  4. Polski strój szlachecki - Szkoła - Wirtualny Wszechświat. 
  5. Galeria Obrazów Starych Mistrzów w Dreźnie: König August III. von Polen (1696–1763) in polnischer Tracht (de)
  6. а б Jędrzej Kitowicz Opis obyczajów za panowania Augusta III, rozdział XI, wyd. 1840
  7. O wojnie kontusza i fraka. 
  8. Spór ten barwnie opisał Henryk Rzewuski w powieści Listopad. Romans historyczny z drugiej połowy XVIII wieku z 1845-46 roku
  9. а б в [1], Redakcja, "Polski strój narodowy" 
  10. Z szablą i w kontuszu | Ignacy Krieger (pl-PL). 
  11. Patriotyzm a moda w II RP (пол.). 
  12. Tarnowscy z Dzikowa – Culture Avenue (pl-PL). 
  13. Ostatni Sarmaci (pl-PL). 16 грудня 2011. 
  14. Strój szlachecki. 

Література

    • Jędrzej Kitowicz Opis obyczajów za panowania Augusta III, rozdział XI, Poznań 1840
    • Julian Horoszkiewicz Strój narodowy w Polsce, Spółka Wydawnicza Polska, Kraków 1900
    • Magdalena Bartkiewicz Polski ubiór do 1864 roku, Ossolineum 1979, ISBN: 8304002183
    • Polski strój narodowy 1530-1795 (praca zbiorowa, red. Krystyna Turska), Kwartalnik Historii Kultury Materialnej rok XXXIV nr 3, wyd. PWN, Warszawa 1986, PL ISSN 0023-5881
    • Irena Turnau Ubiór narodowy w dawnej Rzeczypospolitej, Instytut Historii Kultury Materialnej PAN, wyd. Semper, Warszawa 1991, ISBN: 83-900213-5-8